Чи варто залишати на фондовому ринку України «п’яту колону»?

Важко собі уявити, що, наприклад, у власності Тель-Авівської фондової біржі перебуває великий пакет акцій відповідної біржі з Тегерану або навпаки. Водночас і сьогодні два з трьох провідних торговельних майданчиків України функціонують під безпосереднім контролем Москви. Компанія-резидент Росії – «Московська біржа» (далі – МБ) є мажоритарним акціонером двох бірж нашої країни – ПФТС і «Української біржі» (далі – УБ). Частка у першій є контрольною (50 %+1 акція), щодо другої, то вона трохи нижча (43,08 % акцій).

Певний період часу ситуація розвивалася доволі спокійно. Відносини будувалися у рамках фінансового співробітництва, а ПФТС була сталим лідером фондового ринку України. Зазначені вітчизняні біржі використовували програмне забезпечення, надане МБ, а їх менеджмент обговорював з московськими партнерами усі більш-менш важливі питання діяльності, аспекти планування тощо. Однак поступово показники діяльності ПФТС і УБ почали погіршуватися. Скорочувалися обсяги торгів, частки на українському ринку. Великі додаткові витрати, зумовлені необхідністю адаптації російського ПЗ до інфраструктури вітчизняного фондового ринку, поряд з рядом загальноекономічних чинників призвели до скорочення дохідності акцій біржі.

Заключним акордом став суттєвий конфлікт, що виник у серпні 2012 р. між МБ як мажоритарним акціонером і рештою акціонерів, що затягнувся до початку лютого 2013 р., коли було призначено нового голову правління ПФТС. Після цього ще певний час біржа виходила з кризи, оскільки треба було укріплювати втрачені за період конфлікту ринкові позиції. Криза на ПФТС, зумовлена незрозумілою позицією МБ, дуже зашкодила біржі та стала справжнім подарунком основному конкуренту, що швидко рвонув уперед.

Упродовж останніх років на фондовому ринку України поступово зростала впливовість відносно нового торговельного майданчика – ВАТ «Фондова біржа «Перспектива» (з травня 2006 р. – ТОВ «ТІС «Перспектива»), яка отримала відповідну ліцензію ДКЦПФР у березні 2008 р., практично одразу пережила кризовий удар і потім поступово робила кроки, укріплюючись на фондовому ринку України. Поки ПФТС з’ясовувала стосунки зі своїми московськими партнерами, «Перспектива» розвивалася за багатьма напрямами діяльності та наразі є провідним українським оператором з показниками за обсягом торгів: за липень поточного року – 75% (ПФТС – 21%, УБ – 3%); з початку року – 76% (ПФТС – 19%, УБ – до 2%). Крім того, біржа «Перспектива» упроваджує нові технології торгівлі (зокрема, інтернет-трейдинга), що давно не спостерігається на майданчиках, контрольованих МБ. Нагадаємо, що загалом технологічний бік діяльності МБ залишає бажати кращого: за останні півтора роки відбулося декілька значних збоїв у її роботі, не пов’язаних з зовнішніми (форс-мажорними) проблемами, коли торги припинялися на значні проміжки часу.

Наразі ПФТС має наздоганяти втрачене півтора-два роки тому, компенсуючи втрати та залучаючи реальний бізнес. На жаль, ситуація для цього в Україні не дуже сприятлива. Ринок акцій помітно зменшився, а обсяг торгів визначається, головним чином, державними облігаціями (ОВДП), більша частина яких торгується на «Перспективі». Додамо, що на початку 2000-х мала місце аналогічна ситуація, коли ПФТС перехопив обсяги торгів зазначеними ЦП у УМВБ. Більше того, російські акціонери МБ, маючи своїх лобістів у російсько-українській міжвідомчій комісії, намагалися ще у вересні 2013 року прийняти на рівні держави рішення про переведення усіх торгів по ОВДП на ПФТС.

Проблемою сьогодення, пов’язаною з російською присутністю, є періодичні переоцінки вартості активів бірж російськими власниками. Так, за підсумками останньої переоцінки (на кінець І кварталу поточного року) вартість ПФТС скоротилася зі 150 млн грн до 88,7 млн грн, тобто майже в 1,7 раза. Московські менеджери обґрунтовують таке скорочення відповідним погіршенням фінансових індикаторів київських майданчиків и списують зроблені в них інвестиції на безповоротні втрати. Обговорення же питання злиття двох бірж, що перебувають у російському управлінні, призупинилося через неможливість дійти згоди щодо вартості цих бірж, а пошук незалежного аудитора може бути безкінечним: вже можна почути пропозицію про перенесення об’єднання майданчиків на початок 2016 року. Водночас викликає подив пасивність вітчизняного регулятора. НКЦПФР просто спостерігає за розгортанням ситуації і нічого не робить для скорочення кількості українських бірж, яких наразі в Україні вже найбільше серед усіх країн в Європі.

Така ситуація є абсолютно неприйнятною, особливо сьогодні, коли Україна і Росія фактично перебувають у стані ведення неоголошеної війни. Неможливо очікувати, що російські акціонери будуть зацікавлені в ефективному розвитку фінансової системи України, її інтегруванні до світової фондової інфраструктури. Водночас доволі успішна реалізація депозитарної реформи минулого року свідчить, що за відповідальної зацікавленості держави ситуацію можливо суттєво покращити. Зокрема, це стосується вирішення проблем, пов’язаних з необхідністю концентрації біржових майданчиків для підвищення ефективності їх діяльності за рахунок впливу ефекту масштабу. Така консолідація вітчизняних бірж, а також наступний крок – залучення держави в особі ключового регулятора фінансової сфери країни (НБУ) уможливить активний розвиток фондового ринку країни на засадах розробленої фахівцями галузі науково та практично обґрунтованої системної політики, гармонізованої з концепцією розвитку відповідних світових ринків. Оптимізація інфраструктури фондового ринку також передбачає відсутність монополістів (на кшталт новостворених Центрального депозитарію або Розрахункового центру), або переорієнтаціє їх діяльності на забезпечення обслуговування профучасників ринку.

Можливості успішного розвитку фондового ринку України та необхідні для цього передумови коментує начальник відділу з управління активами компанії Pro Capital Asset Management Тетяна Бугакова

Для розвитку фондового ринку в Україні та створення конкурентоспроможного торговельного майданчика європейського рівня в нашій державі має функціонувати високотехнологічна біржа. На момент створення «Московська біржа» намагалася створити щось подібне шляхом об’єднання двох українських бірж, а саме «ПФТС» та «Української біржі», але станом на сьогодні ця спроба не  принесла бажаних результатів, оскільки основний об’єм торгів проходить через  ФБ «Перспектива». Залишаться сподіватися, що в нашій країні все ж таки буде створено справжню ефективно функціонуючу фондову біржу європейського рівня. При цьому необхідно, щоб частка її статутного капіталу належала українській державі, а не російській компанії.